Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

  Всі ми були та є свідками вияву значного суспільного (громадського) невдоволення щодо підвищення київською владою понад аніж у 3,5 разів рівня тарифів на житлово-комунальні послуги зі сторони практично всіх мешканців Києва.

  Громадське невдоволення виливалося не тільки в розмови на кухнях, воно дістало свого бурхливе виявлення в активних громадських пікетах та своєрідних акціях непокори під стінами КМДА, бійках поміж депутатів антагоністично налаштованих фракцій КМДА, заворушеннях, які привернули увагу вищих посадових осіб держави.

  Але головне – ситуація з неконтрольованим підвищенням тарифів дістала свого роду пасивне вирішення: громадяни відмовилися платити за підвищеними тарифами, що, мабуть виявилося тим найбільш вагомим чинником, який призвів до перших кроіків київської влади назустріч людям - упорядкування (зниження) тарифів до певного обґрунтованого рівня.

  Акція пасивної непокори, таким чином, мала свій шалений успіх та результат.

 Однак, ситуація не може досліджуватися однобоко та упереджено на користь лише одного учасника правовідносин, без урахування інтересів постачальників робіт та послуг – житлово-експлуатаційних контор, водоканалу, енергокомпаній, інших суб’єктів на ринку послуг ЖКГ.

  За спожиті послуги: вивезення сміття, обслуговування будинків та прилеглих територій, водопостачання, водовідведення, енергопостачання, безумовно, слід платити, і платити вчасно.

  Зрештою, балансу споживання та надання послуг можна досягти.

 Окрім найважливішого моменту сплати, відповідальності в разі несплати, одним зі значущих моментів врегулювання відносин є, безумовно, прозорість, зрозумілість та чіткість формування тарифів, доступність структури тарифу для громадського контролю.

  „ГОВОРИ!” розпочинає окреме розслідування теми тарифів, якості послуг, і зазначене дослідження буде не з легких.

  Сьогодні ми пропонуємо перші результати дослідження: позицію АК „Київенерго” з даного приводу, люб’язно надану нам керівництвом та кваліфікованими фахівцями Компанії на наше звернення:

  Як бачимо, у зв’язку з підвищенням тарифів виникла ціла низка проблем. Окрім катастрофічної несплати вартості спожитих послуг (за січень 2007 року на користь АК „Київенерго” було сплачено лише 40% вартості теплової енергії (20% лише надійшло від населення), виникло ще одне непорозуміння.

  Як відомо всім киянам, до сплати з Головного інформаційно-обчислювального центру Київської міської державної адміністрації (ГІОЦ КМДА) на адресу мешканців надходить єдиний рахунок про сплату житлово-комунальних послуг, в якому враховано квартплату (плату за утримання будинків), холодне водопостачання та водовідведення, опалення, гаряче водопостачання, водовідведення гарячої води, газ, електроенергію.

  При тому, що мешканці, приміром, не мають претензій до сплати окремих платежів (приміром, електроенергії), за протестних міркувань вони відмовляються сплачувати рахунок в цілому. Не погоджуючись з оплатою нарахованих коштів за квартплату, або холодне водопостачання, споживач не сплачує і за інші послуги, щодо яких не має претензій або заперечень.

  Рахунки сформовані таким чином, що практично неможливо розділити або зазначити, за які роботи або послуги споживач бажає платити (визнаючи правомірність їх надання та оплати), а за які – відмовляється.

  Або сплачуй рахунок в цілому – або не сплачуй нічого – така дилема вирішувалася споживачами, як ми вже зазначили, доволі просто та радикально.

  З метою вирішення проблеми розмежування рахунків АК „Київенерго” та врегулювання проблеми сплати заборгованості встановила розширений графік роботи міжрайонних сервісних дільниць (наведено вище), яким рекомендуємо скористатися задля захисту своїх прав та інтересів усім споживачам.

  Але це лише невелика частина айсбергу численних проблем, які виникають на сьогодні у відносинах у суспільстві, які значно переростають проблему відносин між конкретною енергокомпанією та споживачами і мають геополітичний, суспільний рівень.

  Як бачимо з листа, АК „Київенерго” висловлює занепокоєння рядом проблем, які постають у суспільстві. 

  Відсутність балансу платежів, тарифної політики, її іноді популістське відношення до тарифів призводить до збитків енергокомпанії, що не дає можливості провести модернізацію обладнання та запровадження енергозберігаючих технологій та призвело до заподіяння збитків Компанії на рівні 750 млн. грн.

  Від себе зазначимо, що у м. Києві рівень втрат тепла між котельнею та будинком становить близько 40%! Тобто, половина(!) тепла, за яке заплачено грошима нас з вами обігріває землю, повітря, не доходячи до квартир, і це при тому, що дедалі частіше останнім часом зачіпаються питання про паливну (нафтову) проблему в аспекті всього світу.

Для порівняння – в розвинутих країнах Європи (зразком є країни Скандинавії) рівень тепловтрат рідко коли сягає 10-14%.

Ці проблеми, в свою чергу, породжують клубок інших проблем, які наростають в геометричній прогресії

А в сучасних умовах енергетична проблема – проблема геополітична, проблема економіки, політики, впливу та можливості диктування сильної волі, влади.

Тому, проблема з тарифами в галузі ХКГ не може лежати в одній площині та вирішуватися схематично і однобоко. Необхідний виважений та тверезий підхід, стабільність, системність і послідовність підходу, прозорість, відкритість. Адже під час останнього підвищення тарифів мешканців чи не найбільше схвилювала та вразила „закритість” теми для сторонніх, кулуарність та надуманість і безсистемність підвищення тарифів, відсутність прозорості та відкритості при ухваленні цього найважливішого рішення.

Тарифна проблема – проблема всього суспільства, це проблема майбутнього, майбутнього нас та наших дітей, проблема, якщо хочете, нашої свободи та незалежності, і вирішувати її слід усім нам разом, спільно.

Проблема залишаються відкритою не тільки для вирішення, але і для громадського обговорення, до чого ми запрошуємо всіх небайдужих. 

Олексій Святогор,

адвокат, спеціально для „ГОВОРИ!”